ТВОРЧІ ЛЮДИ БУРИНЩИНИ: ОЛЬГА МОСНЕНКО

Вхід на сайт



КАЛЕНДАР



ТВОРЧІ ЛЮДИ БУРИНЩИНИ: ОЛЬГА МОСНЕНКО PDF Друк e-mail
Світлиця - Творчі буринчани
Написав Administrator   
Вівторок, 08 серпня 2017, 14:20

 
 Ольга  Мосненко працює бібліотекарем Степанівської сільської книгозбірні Буринського району, є активним учасником художньої самодіяльності, а у вільні хвилини ще зі шкільної парти пише вірші.
 Народилася  25 січня 1966 року в селі Жуківка на Буринщині. Після закінчення школи здобула освіту в Путивльському педагогічному училищі. Працювала вихователем Степанівського дитячого садочка. Тут, у Степанівці, зустріла свою долю, тут народилися діти, має трьох онуків і вважає себе щасливою жінкою.

Мій сину
Мій сину! Як без тебе важко.
Прийди, прошу до мене, хоч уві сні.
Ідуть роки, а на душі так тяжко,
Пече в грудях серденько, як в вогні.
-- Матусю, рідна, я з Тобою, чуєш,
Дивлюся я на Тебе із небес,
Ти заспокойся, я в раю, та знаєш,
Як хочеться обняти Тебе теж.
-- Мій сину, Ти моя кровина,
Схиляю голову в скорботі і журбі.
Немає сліз, я зовсім вже безсила,
Як мало жити довелось Тобі.
--Матусю, ненько, я дощем весняним 
Постукаю тихенько у вікно.
Я знаю, що завжди я з вами,
Зробить інакше я не зміг,
Хоч як там не було.
-- Мій сину, хочу я до Тебе. 
З Тобою разом – Ти і я.
-- Матусю, матінко, сюди Тобі ще рано,
Ти так потрібна, рідна, на землі.
Пробач мені за ту щімлячу рану,
За все, що довелося пережить Тобі.

Присвячено тим матерям, які не дочекалися своїх дітей додому, чиї сини віддали своє життя за наше мирне сьогодення.

Послухай, мамо
Ти чуєш, мамо, то весна сміється,
Від сну зимового проснулася земля,
І сонячне тепло так ніжно ллється,
І все довкола душу звеселя!

Ти бачиш, мамо, пролісок блакитний
Свою голівку з снігу підніма.
Ще холод повіва, а він, такий тендітний
Нам сповіщає, що прийшла весна.

Ти чуєш, мамо, як пташки співають 
Вони вернулись із чужих країв.
Хоч як далеко в ірій відлітають
Та, все ж, вертають до своїх гаїв!

Ти бачиш, мамо, зеленіють віти,
Над нами голубіють небеса,
І як такій красі нам не радіти?
Весна дарує справжні чудеса!

Прислухайсь, мамо, то життя вирує
Нас поглина щоденна суєта,
Тривоги і жалі, що доля ще готує
Коли, мов мить одна, летять літа?

Послухай, мамо, це ж весна сміється,
Від сну зимового проснулася земля.
І сонячне тепло так ніжно ллється
І все довкола душу звеселя!


Останнє оновлення на Середа, 09 серпня 2017, 07:48
 
© 2018 Бібліотека Бурині. Всі права захищено!
© 2010-2011 Бібліотека Бурині: м.Буринь, Сумська обл., Україна.